Верховний Суд назвав критерії, які дозволяють надати майну статус спільної сумісної власності

Критеріями, які дозволяють надати майну статус спільної сумісної власності, є:

1) час набуття такого майна;

2) кошти, за які таке майно було набуте (джерело набуття);

3) мета придбання майна, яка дозволяє надати йому правовий статус спільної власності подружжя.

Про це зазначив Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду при розгляді справи  № 552/5693/18.

Якщо жінка та чоловік проживають однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі між собою, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об`єктом права спільної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою, поширюються положення Глави 8 цього Кодексу (стаття 74 СК України).

Майно, набуте під час спільного проживання особами, які не перебувають у зареєстрованому шлюбі між собою, є об`єктом їхньої спільної сумісної власності, якщо: 1) майно придбане внаслідок спільної праці таких осіб як сім`ї (при цьому спільною працею осіб слід вважати їхні спільні або індивідуальні трудові зусилля, унаслідок яких вони одержали спільні або особисті доходи, об`єднані в майбутньому для набуття спільного майна, ведення ними спільного господарства, побуту та бюджету); 2) інше не встановлено письмовою угодою між ними. У зв`язку із цим суду під час вирішення спору щодо поділу майна, набутого сім`єю, слід установити не лише факт спільного проживання сторін у справі, а й обставини придбання спірного майна внаслідок спільної праці.

Зазначена правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду України від 23 вересня 2015 року у справі № 6-1026цс15.

Позивач зазначала, що з липня 1988 року до лютого 1996 року вона перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_5. З січня 1997 року їхні стосунки покращились і вони стали проживати однією сім’єю без реєстрації шлюбу, вести спільне господарство та придбавати спільне майно. Позивач просила визнати спільною сумісною власністю її та ОСОБА_5 майно, набуте в період їх спільного проживання однією сім’єю без реєстрації шлюбу, з січня 1997 до вересня 2018 року, а саме: квартиру; автомобіль; грошові кошти, що знаходяться на вкладному депозитному рахунку на ім’я ОСОБА_5; грошові кошти, що знаходяться на особовому рахунку на ім’я ОСОБА_5; грошові кошти, що знаходяться на картковому рахунку, який відкритий на ім’я ОСОБА_5; вміст сейфу, право оренди на який оформлено ОСОБА_5; земельну ділянку; садовий будинок; гараж. З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_5 помер, до участі у справі залучено його правонаступників. Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позовних вимог у зв’язку з їх недоведеністю. Постановою апеляційного суду рішення суду першої інстанції скасовано, позовні вимоги задоволено частково. Встановлено факт проживання однією сім’єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_5 у період з 1 січня 2004 року до січня 2018 року та визначено за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину спірного майна. Постанова апеляційного суду мотивована тим, що вказане майно є ОСОБА_5 та ОСОБА_1 спільною сумісною власністю, оскільки набуто у період їх спільного проживання. Верховний Суд погодився з висновком суду апеляційної інстанції з огляду на таке.

Якщо жінка та чоловік проживають однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі між собою, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об`єктом права спільної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою, поширюються положення Глави 8 цього Кодексу (стаття 74 СК України).

Майно, набуте під час спільного проживання особами, які не перебувають у зареєстрованому шлюбі між собою, є об`єктом їхньої спільної сумісної власності, якщо: 1) майно придбане внаслідок спільної праці таких осіб як сім`ї (при цьому спільною працею осіб слід вважати їхні спільні або індивідуальні трудові зусилля, унаслідок яких вони одержали спільні або особисті доходи, об`єднані в майбутньому для набуття спільного майна, ведення ними спільного господарства, побуту та бюджету); 2) інше не встановлено письмовою угодою між ними. У зв`язку із цим суду під час вирішення спору щодо поділу майна, набутого сім`єю, слід установити не лише факт спільного проживання сторін у справі, а й обставини придбання спірного майна внаслідок спільної праці. Зазначена правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду України від 23 вересня 2015 року у справі № 6-1026цс15.