Чи є підтримання стосунків після розірвання шлюбу підставою для виникнення права на спадкування за законом

ВС вирішив, чи є підтримання стосунків між жінкою та чоловіком після розірвання шлюбу підставою для виникнення права на спадкування за законом.

Підтримання стосунків між жінкою та чоловіком після розірвання шлюбу не має характеру сімейних відносин, а отже, не може бути підставою для виникнення права на спадкування за законом. Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі Третьої судової палати Касаційного цивільного суду при розгляді справи № 761/24118/18.

Позивач зазначила, що з квітня 2015 року до серпня 2017 року ОСОБА_1 та ОСОБА_3 перебували в зареєстрованому шлюбі. Після розлучення вона надавала допомогу чоловіку у зв’язку з його хворобою, продовжувала піклуватися про нього, вести спільне господарство, підтримувати сімейні відносини. Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина. Від попереднього шлюбу у ОСОБА_3 є син – ОСОБА_2, який є спадкоємцем першої черги.

Позивач вважала, що фактично була дружиною померлого до дня його смерті, а тому має право на спадкування за законом у першу чергу.

Рішенням районного суду, залишеним без змін постановою апеляційного суду, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Рішення судів першої та апеляційної інстанцій мотивовані тим, що підтримання стосунків між позивачем та спадкодавцем після розірвання шлюбу й до часу смерті спадкодавця не можуть бути підставою для встановлення факту проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу і, тим більше, не можуть бути підставою для визначення позивача спадкоємцем за законом.

Верховний Суд зазначив, що проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу є спеціальною (визначеною законом, законною) підставою для виникнення у них деяких прав та обов’язків, зокрема права спільної сумісної власності на майно. Визнання майна таким, що належить на праві спільної сумісної власності жінці та чоловікові, які проживають однією сім’єю, але не перебувають у шлюбі між собою, відбувається шляхом встановлення факту проживання однією сім’єю, ведення спільного побуту, виконання взаємних прав та обов’язків.

Суди, даючи оцінку наданим доказам та показанням свідків на підтвердження того, що сторони проживали однією сім’єю у вказаний період, дійшли правильного висновку про відсутність між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 усталених відносин, які притаманні подружжю. Позивачем не надано належних доказів, які б давали їй право на спадкування разом із спадкоємцем першої черги за законом, та не доведено відповідними засобами доказування наявність вказаних у статті 1259 ЦК України юридичних фактів у їх сукупності для зміни черговості одержання права на спадкування, а підтримання стосунків між нею та чоловіком після розірвання шлюбу і до дня його смерті, надання йому матеріальної допомоги, показання свідків не можуть бути підставою для скасування оскаржуваних рішень.