Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду залишив без задоволення касаційну скаргу засудженого, котрий оскаржив ухвалу райсуду про відмову у задоволенні його заяви про перегляд за нововиявленими обставинами вироку цього ж суду та ухвалу апеляційного суду про залишення без змін судового рішення місцевого суду.
У постанові ККС ВС зазначено, що, як вбачається із заяви засудженого про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення, яка є аналогічною за своїм змістом його касаційній скарзі, він вважає нововиявленою обставиною фальсифікацію матеріалів кримінального провадження, зокрема протоколів огляду місця події та схем до них, протоколу слідчого експерименту і, як наслідок, надання експертами неправдивих висновків. Це згодом вплинуло на встановлення його винуватості у порушенні Правил дорожнього руху та кваліфікацію його дій у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Перевіривши зазначені доводи, надавши належну оцінку конкретним обставинам справи, у тому числі можливому факту підроблення доказів у цьому кримінальному провадженні, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні заяви засудженого, з чим погодилась і колегія суддів ККС ВС.
Водночас касаційний суд звернув увагу на те, що згідно з процедурою перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами підставою його здійснення є одна з визначених у ч. 2 ст. 459 КПК України обставин, яка на час подання відповідної заяви підтверджена належними засобами доказування.
Оскільки за завідомо неправдивий висновок експерта, подання завідомо недостовірних або підроблених доказів у ст. 384 КК України передбачено кримінальну відповідальність, то належним засобом доказування існування викладених у заяві засудженого обставин слід вважати процесуальне рішення за наслідками здійснення кримінального провадження, яким би було встановлено відповідні факти.
Проте належного підтвердження доводів у частині підроблення висновку експерта та фальсифікації (підроблення) слідчими доказів у цьому кримінальному провадженні засуджений суду не надав. Результатів здійснення кримінальних проваджень за вказаними фактами матеріали провадження не містять.
Разом із тим дані, зазначені у протоколах огляду місця події та схемах до них, протоколі слідчого експерименту, і висновки експертів були предметом безпосереднього судового дослідження, про розбіжності між твердженнями сторони захисту та даними зазначеними у вказаних протоколах і схемах до них були відомі як суду, так і сторонам судового провадження, а тому в силу приписів ч. 2 ст. 459 КПК України самі собою посилання на внесення недостовірних даних у зазначені докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами. При цьому слідчий експеримент у кримінальному провадженні був проведений за участю засудженого та його захисника і будь-яких заяв та зауважень від них не надходило.
З огляду на зазначене, розглянувши заяву особи, суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що одне лише посилання, без підтвердження належними доказами, на підроблення висновку експерта та фальсифікацію (підроблення) слідчими доказів у цьому кримінальному провадженні не може бути підставою для скасування вироку за нововиявленими обставинами.
Вказані обставини були предметом перевірки суду апеляційної інстанції, який за результатами перегляду ухвали місцевого суду надав їм належну оцінку та обґрунтовано залишив без задоволення апеляційні скарги засудженого та його захисника.
Детальніше з текстом постанови у справі № 523/13878/19 (провадження № 51-4005км20) можна ознайомитися за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/92662693.
_03_03.png)
