Постанова Верховного Суду щодо порушення засад презумпції невинуватості та можливості особи оскаржити вирок, який стосується її прав, свобод та інтересів

Колегія суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду розглянула касаційну скаргу адвоката, котрий діє в інтересах П., на ухвалу апеляційного суду.

Так, вироком місцевого суду була затверджена угода про визнання винуватості, укладена між обвинуваченим Т. і прокурором. Суд апеляційної інстанції відмовив у відкритті провадження за апеляційною скаргою адвоката, зазначивши, що з матеріалів кримінального провадження стосовно Т. встановлено: П. та його адвокат не були учасниками цього провадження, а тому вони не є особами, які відповідно до положень ст. 393 Кримінального процесуального кодексу України мають право подавати апеляційну скаргу.

Суд касаційної інстанції вважає такий висновок хибним, а доводи касаційної скарги адвоката про істотне порушення апеляційним судом вимог кримінального процесуального закону − обґрунтованими, виходячи, зокрема, з такого.

Конституційний принцип забезпечення апеляційного та касаційного оскарження гарантує право звернення до суду зі скаргою в апеляційному чи в касаційному порядку, яке має бути реалізоване.

Однак апеляційний суд не перевірив, чи стосується вирок прав, свобод та інтересів П. і чи у змозі він, з урахуванням норм процесуального закону, реалізувати своє право на судовий захист в інший спосіб, ніж шляхом апеляційного оскарження такого вироку.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини презумпція невинуватості вважається порушеною, якщо судове рішення відображає думку про винуватість особи у вчиненні злочину до того, як її вину буде доведено відповідно до закону. До того ж навіть за відсутності офіційних висновків достатньо деякого припущення, що суд розглядає особу як винувату. Попереднє висловлення судом такої думки неминуче порушує презумпцію невинуватості.

Так, у вироку місцевого суду описана роль П. в діяльності організованої злочинної групи. Констатація в цьому судовому рішенні факту причетності П. до вчинення злочину грубо порушує передбачені ст. 7 КПК України загальні засади кримінального провадження, зокрема засади презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, верховенства права й законності, а також входить у колізію з нормами КПК України щодо вільної оцінки доказів.

За наведених обставин обвинувальний вирок щодо Т. безпосередньо стосується прав, свобод та інтересів П., і на цій підставі адвокат в інтересах останнього вправі звернутися до суду вищої інстанції з оскарженням цього судового рішення.

ВС задовольнив касаційну скаргу адвоката, скасував ухвалу апеляційного суду і призначив новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

З повним текстом постанови можна ознайомитися за посиланням http://reyestr.court.gov.ua/Review/76566468.