Практика Верховного Суду щодо рішень, пов'язаних з передачею земельних ділянок, прийнятих за наявності конфлікту інтересів.

🔥🔥Постанова ВП ВС від 20.03.2019 № 442/730/17 (14-557цс18):
http://reyestr.court.gov.ua/Review/80854671
⚡Ключові тези:
✔️У січні 2017 року заступник керівника Дрогобицької місцевої прокуратури Львівської області звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати незаконним та скасувати рішення Летнянської сільської ради від 07 грудня 2015 року № 23 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність ОСОБА_3», повернути земельну ділянку у власність територіальної громади с. Летня.
Свої вимоги прокурор обґрунтовував тим, що 07 грудня 2015 року Летнянською сільською радою прийнято рішення № 23, яким ОСОБА_3 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передано у власність земельну ділянку площею 0,17 га для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд на АДРЕСА_1, кадастровий № НОМЕР_1.
ОСОБА_3 є сином ОСОБА_4, депутата Летнянської сільської ради. ОСОБА_4 всупереч вимогам статті 28 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII «Про запобігання корупції» (далі - Закон № 1700-VII) під час засідання 2 сесії сьомого скликання Летнянської сільської ради не повідомила колегіальний орган про наявність у неї реального конфлікту інтересів при розгляді та прийнятті вказаного рішення. Також у ході голосування депутат ОСОБА_4 проголосувала за прийняття такого рішення шляхом підняття руки. Голос ОСОБА_4 на засіданні сесії сільської ради зараховано як голос «за». Рішення прийнято одноголосно, про що внесено відомості до протоколу засідання.
У статті 59-1 цього Закону передбачено, що сільський, селищний, міський голова, секретар, депутат сільської, селищної, міської ради, голова, заступник голови, депутат районної, обласної, районної у місті ради бере участь у розгляді, підготовці та прийнятті рішень відповідною радою за умови самостійного публічного оголошення про це під час засідання ради, на якому розглядається відповідне питання.
Здійснення контролю за дотриманням вимог частини першої цієї статті, надання зазначеним у ній особам консультацій та роз'яснень щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, поводження з майном, що може бути неправомірною вигодою та подарунками, покладається на постійну комісію, визначену відповідною радою.
З аналізу Закону № 280/97-ВР вбачається, що ним урегульовано питання організації роботи органу місцевого самоврядування, яким є сільська рада, визначено обсяг повноважень та порядок діяльності вказаного органу.
Визначено правовий статус депутата місцевої ради. Передбачено обов'язки кожного депутата та порядок дій ради, органів ради у випадку конфлікту інтересів.
З аналізу частини другої статті 59-1 Закону № 280/97-ВР вбачається, що обов'язки щодо попередження конфлікту інтересів у депутата місцевої ради покладено не лише на такого депутата, але і на відповідну постійну комісію ради.
Необхідно зважати, що у названому Законі надано визначення постійної комісії та її повноваження.
У частині першій статті 47 Закону № 280/97-ВР закріплено, що постійні комісії ради є органами ради, що обираються з числа її депутатів, для вивчення, попередньогорозгляду і підготовки питань, які належать до її відання, здійснення контролю за виконанням рішень ради, її виконавчого комітету.
Отже, як склад ради, так і склад її органів утворюють саме депутати цієї ради, які і приймають відповідні рішення у межах компетенції ради на її сесії.
Тому вважати, що за наявності конфлікту інтересів у одного депутата ради це не зачіпає будь-яким чином інших депутатів, не можна. Такий висновок ґрунтується на тому, що певна кількість депутатів входить до постійної комісії, яка у обов'язковому порядку має бути створена відповідною радою саме для запобігання та урегулювання конфлікту інтересів у депутата ради.
Однак, матеріали справи не містять доказів, що при підготовці сесії Летнятняської сільської ради розглядалося питання щодо наявності та врегулювання конфлікту інтересів у депутата ОСОБА_4 Також не надано доказів того, що при розгляді питання щодо передачі у власність ОСОБА_3 земельної ділянки депутати сільської ради, які входять до постійної комісії, яка уповноважена вирішувати питання конфлікту інтересів, вирішували вказане питання.
Тобто, при виникненні конфлікту інтересів у депутата сільської ради він має діяти у відповідності до правила, передбаченого у статті 59-1 Закону № 280/97-ВР, згідно з яким можливість брати участь у розгляді, підготовці та прийнятті рішень відповідною радою пов'язано з виконанням ним такої умови: самостійного публічного оголошення про це під час засідання ради, на якому розглядається відповідне питання.
Разом з тим у частині другій статті 35 Закону № 1700-VII зазначено, що у разі виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів у особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи, яка входить до складу колегіального органу (комітету, комісії, колегії тощо), вона не має права брати участь у прийнятті рішення цим органом.
Крім того, у частині другій статті 35 Закону № 1700-VII передбачено, що про конфлікт інтересів такої особи може заявити будь-який інший член відповідного колегіального органу або учасник засідання, якого безпосередньо стосується питання, що розглядається. З урахуванням вимог статті 59-1 та 47 Закону № 280/97-ВР необхідно зазначити, що про наявність такого конфлікту інтересів мав заявити і член відповідної постійної комісії сільської ради, до обов'язків якої входить урегулювання конфлікту інтересів у депутатів сільської ради чи будь-який депутат сільської ради, якому було відомо про родинні зв'язки між депутатом сільської ради ОСОБА_4 та особою, яка просила передати їй у власність земельну ділянку комунальної власності.
✔️Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_4 як депутат Летнянської сільської ради брала участі у голосуванні на засіданні сесії місцевої ради 07 грудня 2015 року за прийняття рішення № 23 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність ОСОБА_3», який є її сином.
✔️✔️Велика Палата Верховного Суду вважає помилковими висновки судів попередніх інстанцій, що голос ОСОБА_4 не був вирішальним та не вплинув на правомірність прийняття цього рішення, а також, що чинним законодавством не передбачено необхідності безумовного скасування рішення органу місцевого самоврядування, прийнятого за наявності конфлікту інтересів.
Тому частину першу статті 67 Закону № 1700-VII не можна розглядати окремо і без співставлення з вимогами статі 35 названого Закону щодо імперативної заборони, у тому числі і депутату місцевої ради, брати участь у прийнятті рішення органом у разі виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів у особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. ОСОБА_4 вказану норму порушила.
Крім того, не лише депутат місцевої ради зобов'язаний запобігати конфлікту інтересів. Такий обов'язок прямо покладено на відповідну постійну комісію місцевої ради та на кожного депутата місцевої ради, який обізнаний з наявністю конфлікту інтересів у іншого депутата місцевої ради (статті 59-1 та 47 Закону № 280/97-ВР).
Отже, для встановлення порушення процедури прийняття рішення, визначальним є сам факт участі депутата у голосуванні за наявності конфлікту інтересів (незалежно потенційного чи реального), а не вплив такого голосування на прийняте рішення з урахуванням наявності кваліфікованої більшості, необхідної для прийняття позитивного рішення колегіальним органом.
Прийняте в умовах реального конфлікту інтересів у одного з депутатів рішення органу місцевого самоврядування компрометує, спаплюжує таке рішення, та, як наслідок, нівелює довіру суспільства до органів місцевого самоврядування в цілому.
За таких обставин Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне відступити від правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 червня 2018 року у справі № 459/2673/16 у подібних правовідносинах, оскільки у ньому міститься помилковий висновок, що наявність потенційного або реального конфлікту інтересів не тягне за собою автоматичної недійсності прийнятих рішень колегіального органу, а лише у визначених законом випадках може вплинути на втрату правомочності органу.
Велика Палата Верховного Суду вважає, що рішення Летнянської сільської ради від 07 грудня 2015 року № 23, прийняте з порушенням частини другої статті 35, статті 67 Закону № 1700-VII, статті 59-1 Закону № 280/97-ВР, є незаконним, оскільки прийняте в умовах реального конфлікту інтересів одного з депутатів, яка голосувала за прийняття такого рішення та бездіяльності інших депутатів відповідної ради, які як члени постійної комісії з врегулювання конфлікту інтересів не вчинили жодних дій для врегулювання такого конфлікту, що є підставою для скасування рішень судів попередніх інстанцій та прийняття нового рішення про задоволення позову заступника керівника Дрогобицької місцевої прокуратури Львівської області.
Враховуючи, що рішення Летнянської сільської ради від 07 грудня 2015 року № 23 є незаконним, відтак ОСОБА_3 безпідставно набув у власність земельну ділянку площею 0,17 га для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд по АДРЕСА_1, кадастровий № НОМЕР_1, а тому вказана земельна ділянка підлягає поверненню у власність територіальної громади с. Летня Дрогобицького району Львівської області.

🔥Постанова КАС ВС від 31.10.2018 № 810/2500/16 (К/9901/38870/18):
http://reyestr.court.gov.ua/Review/77586022
⚡Ключові тези:
✔️У серпні 2016 року керівник Броварської місцевої прокуратури Київської області звернувся в Київський окружний адміністративний суд з позовом до Погребської сільської ради Броварського району Київської області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, Національного агентства з питань запобігання корупції, та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, ОСОБА_2, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення Погребської сільської ради Броварського району Київської області від 24 вересня 2015 року № 2249-49-VI "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність".
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив те, що спірним рішенням Погребської сільської ради Броварського району Київської області № 2249-49-VI від 24 вересня 2015 року депутату цієї ради ОСОБА_2 було надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 0,02850 га для ведення особистого селянського господарства, що прилягає до земельної ділянки, яка знаходиться у його власності та розташована за адресою: вул. Козацька, с. Погреби, Броварського району Київської області, проте ОСОБА_2 не повідомив сесію перед голосування за оспорюване рішення про наявність відповідного конфлікту інтересів, чим порушив вимоги статей 28 та 35 Закону України "Про запобігання корупції" та статті 59-1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".
Позивач зазначив про те, що наявність у ОСОБА_2 конфлікту інтересів під час прийняття оспорюваного рішення була встановлена постановою Броварського міськрайонного суду Київської області від 23 травня 2016 у справі № 361/2012/2016, якою вказану особу було притягнуто до адміністративної відповідальності.
Статтею 59-1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено те, що сільський, селищний, міський голова, секретар, депутат сільської, селищної, міської ради, голова, заступник голови, депутат районної, обласної, районної у місті ради бере участь у розгляді, підготовці та прийнятті рішень відповідною радою за умови самостійного публічного оголошення про конфлікт інтересів під час засідання ради, на якому розглядається відповідне питання.
✔️Також, судами попередніх інстанції вірно встановлено те, що ОСОБА_2 на засіданні Погребської сільської ради Броварського району Київської області 24 вересня 2015 року, голосуючи за прийняття рішення № 2249-49-VI "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність", не повідомив про наявність конфлікту інтересів, оскільки рішення, що приймалось радою, стосувалось надання ОСОБА_2 дозволу на розробку землеустрою для відведення земельної ділянки у власність.
Статтею 1 Закону України "Про запобігання корупції" від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), визначено, що потенційний конфлікт інтересів - це наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об'єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
Під реальним конфліктом інтересів розуміється суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
Згідно з частиною 2 статті 35 Закону України "Про запобігання корупції" у разі виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів у особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи, яка входить до складу колегіального органу (комітету, комісії, колегії тощо), вона не має права брати участь у прийнятті рішення цим органом.
Отже, у разі виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів у особи, така особа не має права брати участь у прийнятті відповідного рішення органом.
Частина перша статті 67 Закону України "Про запобігання корупції", встановлює, що нормативно-правові акти, рішення, видані (прийняті) з порушенням вимог цього Закону, підлягають скасуванню органом або посадовою особою, уповноваженою на прийняття чи скасування відповідних актів, рішень, або можуть бути визнані незаконними в судовому порядку за заявою заінтересованої фізичної особи, об'єднання громадян, юридичної особи, прокурора, органу державної влади, зокрема Національного агентства, органу місцевого самоврядування.
✔️✔️З огляду на приписи вищевказаних норм, касаційний суд вважає помилковими висновки судів попередніх інстанції про те, що голос третьої особи - ОСОБА_2 не був вирішальним та не вплинув на правомірність прийняття цього рішення, а також те, що корупційним законодавством не передбачено необхідності безумовного скасування рішення органу місцевого самоврядування, прийнятого за наявності конфлікту інтересів.
Так, на переконання касаційного суду, частини другої статті 35 Закону України "Про запобігання корупції" містить імперативну норму про заборону брати участь у прийнятті рішення органом у разі виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів у особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування і ОСОБА_2 вказану норм порушив.
✔️✔️Отже, в контексті зазначеної заборони, для встановлення порушення процедури прийняття рішення, визначальним є сам факт участі у голосуванні, а не вплив такого голосування на прийняте рішення з урахування наявності кваліфікованої більшості, необхідної для прийняття позитивного рішення колегіальним органом
Крім того, касаційний суд звертає увагу на те, що суд апеляційної інстанції помилково вважав, що стаття 67 Закону України «Про запобігання корупції» не містить імперативного припису про обов'язковість визнання незаконним та скасування такого рішення, оскільки, альтернатива у вказаній статті зазначена, виключно, щодо вибору способу оскарження рішення прийнятого за наявності конфлікту інтересів (скасування органом або посадовою особою, уповноваженою на прийняття чи скасування відповідних актів, рішень, чи визнання незаконними рішень в судовому порядку), і не передбачає іншої компетенції суду, ніж визнання такого рішення незаконним. у порядку, встановленим процесуальним законом
Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 21 вересня 2018 року в справах № 237/2574/17, № 237/2242/17.
Вищевказане, на переконання суду касаційної інстанції, є безумовною підставою для визнання незаконним рішення Погребської сільської ради Броварського району Київської області від 24 вересня 2015 року № 2249-49-VI "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність", як такого, що прийнято з порушенням частини другої статті 35, статті 67 Закону України "Про запобігання корупції", статті 59-1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", що є підставою для скасування рішень судів попередніх інстанцій та прийняття нового рішення про задоволення позовних вимог керівника Броварської місцевої прокуратури Київської області.

🔥Постанова КЦС ВС від 16.10.2019 № 445/2346/16-ц (61-40140св18):
http://reyestr.court.gov.ua/Review/85135626
⚡Ключові тези:
✔️З аналізу частини другої статті 59-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» вбачається, що обов`язки щодо попередження конфлікту інтересів у сільського голови покладено не лише на такого нього, але і на відповідну постійну комісію ради.
Тобто, при виникненні конфлікту інтересів у голови сільської ради він має діяти відповідно до правила, передбаченого у статті 59-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», згідно з яким можливість брати участь у розгляді, підготовці та прийнятті рішень відповідною радою пов`язано з виконанням ним такої умови: самостійного публічного оголошення про це під час засідання ради, на якому розглядається відповідне питання.
Разом з тим у частині другій статті 35 Закону зазначено, що у разі виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів у особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи, яка входить до складу колегіального органу (комітету, комісії, колегії тощо), вона не має права брати участь у прийнятті рішення цим органом.
Згідно з частиною першою статті 67 Закону нормативно-правові акти, рішення, видані (прийняті) з порушенням вимог цього Закону, підлягають скасуванню органом або посадовою особою, уповноваженою на прийняття чи скасування відповідних актів, рішень, або можуть бути визнані незаконними в судовому порядку за заявою заінтересованої фізичної особи, об`єднання громадян, юридичної особи, прокурора, органу державної влади, зокрема НАЗК, органу місцевого самоврядування.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_2 як голова Єлиховицької сільської ради не брав участі у голосуванні на засіданні сесії сільської ради 17 червня 2015 року за прийняття рішення № 751 «Про надання дозволу ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність на АДРЕСА_1 », яка є його дочкою.
✔️✔️Разом з тим Верховний Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про задоволення вимог прокурора, оскільки ОСОБА_2 хоча і не брав участі у голосуванні на засіданні сесії сільської ради при вирішенні питання про надання його дочці дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення їй земельної ділянки у власність, проте рішення сесії сільської ради, на якій вирішено це питання підписав особисто, що на думку Верховного Суду вплинуло на правомірність прийняття цього рішення, а також, що чинним законодавством передбачена необхідність безумовного скасування рішення органу місцевого самоврядування, прийнятого за наявності конфлікту інтересів.
✔️Матеріали справи не містять доказів, що при підготовці сесії Єлиховицької сільської ради розглядалося питання щодо наявності та врегулювання конфлікту інтересів у голови сільської ради ОСОБА_2 .
Твердження заявника про те, що факт повідомлення сільським головою про наявність у нього конфлікту інтересів мав би юридичне значення лише у тому випадку, якщо б він брав участь у голосуванні, є безпідставними з огляду на таке.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 442/730/17 (провадження № 14-557цс18).
Отже, для встановлення порушення процедури прийняття рішення, визначальним є сам факт участі у прийнятті особою рішення за наявності конфлікту інтересів (незалежно потенційного чи реального), а не вплив такого голосування на прийняте рішення з урахуванням наявності кваліфікованої більшості, необхідної для прийняття позитивного рішення колегіальним органом.
Прийняте в умовах реального конфлікту інтересів рішення органу місцевого самоврядування компрометує, спаплюжує таке рішення, та, як наслідок, нівелює довіру суспільства до органів місцевого самоврядування в цілому.
Доводи заявника про те, що її батько лише підписав прийняте сесією сільської ради рішення, так як це вимагається положеннями статті 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», а факт підписання вказаного рішення не можна вважати вчиненням дії в умовах конфлікту інтересів, оскільки конструкція цієї норми є імперативною і не передбачає іншого порядку дій, є безпідставними, оскільки відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» у разі звільнення з посади сільського, селищного, міського голови у зв`язку з достроковим припиненням його повноважень або його смерті, а також у разі неможливості здійснення ним своїх повноважень повноваження сільського, селищного, міського голови здійснює секретар відповідної сільської, селищної, міської ради.
Верховний суд вважає, що рішення сесії Єлиховицької сільської ради від 17 червня 2015 року № 751 порушує частину другу статті 35, статтю 67 Закону, статтю 59-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», є незаконним, оскільки прийняте в умовах реального конфлікту інтересів голови сільської ради, який підписав це рішення.

🔥Постанова КГС ВС від 04.07.2019 № 925/142/18:
http://reyestr.court.gov.ua/Review/82937948
⚡Ключові тези:
✔️1.1. Фізична особа-підприємець Сотніченко Петро Васильович (далі - ФОП Сотніченко П.В.) звернулася до Господарського суду Черкаської області з позовом до Добрянської сільської ради (далі - Рада), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Громадська організація "Рибальство та відпочинок" (далі - ГО "Рибальство та відпочинок"), про визнання укладеною додаткової угоди № 1 до договору оренди водоймища від 24.06.2007, яке знаходиться на земельній ділянці площею 5,8045 га, що належить до земель комунальної власності в адміністративних межах Ради у редакції, запропонованій позивачем.
1.2. ФОП Сотніченко П.В. подано заяву про збільшення позовних вимог, у якій він просить визнати протиправними та скасувати рішення Ради від 23.02.2017 № 16-31/VIІ про відмову у поновленні договору оренди водоймища "Сільський-2", від 21.04.2017 № 18-40/VIІ про відмову в укладенні додаткової угоди про продовження договору оренди водоймища терміном до 01.11.2017, у зв`язку з виловом товарної риби, від 20.06.2017 № 19-7/VII про відмову в укладенні додаткової угоди про продовження договору оренди водоймища, від 24.11.2017 № 24-20/VII, яким ставок "Сільський-2" вирішено передати як любительський для громадських потреб жителям с. Добра, визнати протиправним та скасувати обґрунтування та розпорядження сільського голови с. Добра від 22.08.2017 № 53, яким рішення від 18.08.2017 № 21-23/VIІ про укладення додаткової угоди між Радою та ФОП Сотніченко П. В . зупинено.
1.4. В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що спірні рішення Ради від 23.02.2017 № 16-31/VII, від 21.04.2017 № 18-40/VII та від 20.06.2017 №19-7/VII прийняті за відсутності голосів більшості депутатів від загального складу ради як того вимагають положення частини 2 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування", рішення Ради від 24.11.2017 № 24-20/VII прийняте за наявності конфлікту інтересів, оскільки два депутати Ради ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які відповідно до реєстру громадських об`єднань є засновниками ГО "Рибальство та відпочинок" за заявою якої приймалось рішення Ради, що є порушенням частини 1 статті 28 Закону України "Про запобігання корупції", а обґрунтування до рішення Ради від 18.08.2017 № 21-23/VIІ та розпорядження сільського голови с. Добра від 22.08.2017 № 53 є протиправними та такими, що суперечать їх змісту у зв`язку з їх прийняттям після закінчення строку дії договору від 24.06.2007.
6.9. Посилаючись на наявність підстав для скасування зазначеного Рішення Ради позивач вказав на наявність конфлікту інтересів, оскільки два депутати Ради ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які відповідно до реєстру громадських об`єднань є засновниками ГО "Рибальство та відпочинок" за заявою якої приймалось рішення Ради, що є порушенням частини 1 статті 28 Закону України "Про запобігання корупції".
✔️6.10. Відмовляючи у задоволенні вимог про визнання протиправним та скасування рішення Ради від 24.11.2017 № 24-20/VII, суди попередніх інстанцій виходили з того, що ГО "Рибальство та відпочинок" не є прибутковою організацією, тому доводи позивача про наявність конфлікту інтересів у депутатів сільської ради, які виступали засновниками ГО "Рибальство та відпочинок" та голосували за передачу ставка у користування громаді с. Добра, є безпідставними. При цьому суди зазначили, що відповідно до пункту 7 статті 7 Закону України "Про об`єднання громадян" повноваження засновника громадського об`єднання закінчуються після державної реєстрації громадського об`єднання в установленому законом порядку.
6.11. Слід зазначити, що Закон України "Про об`єднання громадян" втратив чинність 01.01.2013. На час прийняття спірного рішення Ради від 24.11.2017 № 24-20/VII діяв Закон України "Про громадські об`єднання".
6.12. Відповідно до частин 1, 3 статті 1 Закону України "Про громадські об`єднання " громадське об`єднання - це добровільне об`єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів. Громадська організація - це громадське об`єднання, засновниками та членами (учасниками) якого є фізичні особи.
Згідно з частиною 7 статті 7 Закону України "Про громадські об`єднання" повноваження засновника громадського об`єднання закінчуються після державної реєстрації громадського об`єднання в установленому законом порядку.
Таким чином, після реєстрації ГО "Рибальство та відпочинок" припинилися повноваження саме засновків цієї громадської організації.
Пунктом 3 частини 1 статті 11 Закону України "Про громадські об`єднання" установлено, що статут громадського об`єднання має містити відомості про порядок набуття і припинення членства (участі) у громадському об`єднанні, права та обов`язки його членів (учасників).
✔️6.13. Разом з тим, судами попередніх інстанцій не досліджено статут ГО "Рибальство та відпочинок" і не встановлено чи були депутати Ради ОСОБА_4 та ОСОБА_5 членами (учасниками) ГО "Рибальство та відпочинок" на час прийняття спірного рішення Ради від 24.11.2017 № 24-20/VII, тому висновки судів про відсутність правових підстав для скасування цього рішення Ради є передчасними.

🔥Постанова КАС ВС від 26.09.2019 № 813/8368/14 (К/9901/10922/18):
http://reyestr.court.gov.ua/Review/84571009
⚡Ключові тези:
✔️09 грудня 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому з врахуванням уточнення позовних вимог просив:
✔️1)визнати протиправним та скасувати наказ Державного агентства земельних ресурсів України №643-кт/а від 05 листопада 2014 року про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника відділу Держземагентства у Сокальському районі Львівської області;
2)визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держземагентства у Львівській області №127-к від 05 листопада 2014 року, «Про оголошення наказу Держземагенства України від 05 листопада 2014 року № 643-кт/а «Про звільнення ОСОБА_1 »;
3) визнати протиправним та скасувати наказ Державного агентства земельних ресурсів України №318-кт/а від 16 липня 2014 року про відсторонення ОСОБА_1 з посади начальника відділу Держземагентства у Сокальському районі Львівської області до закінчення розгляду справи судом;
4) зобов`язати Державне агентство земельних ресурсів України внести зміни у запис у трудовій книжці, а саме: «у зв`язку із реорганізацією відділу Держземагентства у Сокальському районі Львівської області звільнити із займаної посади на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КзПП України»;
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що у зв`язку з набранням законної сили судовим рішенням, на підставі якого його притягнуто до відповідальності за корупційне правопорушення, 05 листопада 2014 року наказом Державного агентства земельних ресурсів України №643-кт/а ОСОБА_1 відповідно до пункту 7-1 статті 36 КЗпП України звільнено з посади начальника відділу Держземагенства у Сокальському районі Львівської області та відповідно до пункту 7 статті 30 Закону України «Про державну службу» припинено проходження ним державної служби.
✔️Сокальським районним судом встановлено, що ОСОБА_1 не повідомляв безпосереднє керівництво про наявність конфлікту інтересів під час прийняття ним управлінських рішень (погодження документації із землеустрою), що могло вплинути на об`єктивність або неупередженість у разі прийняття рішень під час виконання службових повноважень. Таким чином, виходячи із змісту поняття конфлікт інтересів, під час розгляду ОСОБА_1 в якості начальника Держземагенства в Сокальському районі Львівської області проектної документації із землеустрою, розробленої його сином ОСОБА_2 , безумовно мав місце конфлікт інтересів.
05 листопада 2014 року наказом Державного агентства земельних ресурсів України №643- кт/а ОСОБА_1 звільнено з посади начальника відділу Держземагенства у Сокальському районі Львівської області у зв`язку з набранням законної сили судовим рішенням, відповідно до якого його притягнуто до відповідальності за корупційне правопорушення згідно пункту 7-1 статті 36 КЗпП України та припинено державну службу у зв`язку з притягненням його до адміністративної відповідальності за корупційне правопорушення відповідно до пункту 7 статті 30 Закону України "Про державну службу". Підстава: постанова Сокальського районного суду Львівської області від 01 серпня 2014 року у справі №454/1874/14-п, постанова Апеляційного суду Львівської області від 06 жовтня 2014 року у справі №454/1874/14-п.
05 листопада 2014 року наказом Державного агентства земельних ресурсів України №643- кт/а ОСОБА_1 звільнено з посади начальника відділу Держземагенства у Сокальському районі Львівської області.
✔️09 грудня 2014 року позивач звернувся з даним позовом до суду, вважаючи, що звільнення проведено без законних на те підстав і в період тимчасової непрацездатності.