Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним

Ця норма вписана законотворцями у статті 1055-й Цивільного кодексу України, а також викладена у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 3 липня 2019 року.

Один із банків оскаржив до Рівненського апеляційного суду рішення Рівненського міського суду від 24 липня 2019 року, яким його позов про стягнення заборгованості з громадянки Г. за Кредитним договором у розмірі 25 524 гривні задоволено частково. Вважаючи судове рішення незаконним та необґрунтованим в частині відмовлених позовних вимог — у стягненні заборгованості за пенею, заборгованості за пенею за несвоєчасність сплати боргу, штрафів, просив ухвалити в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги банку задовольнити в повному обсязі. У частині стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту в розмірі 10 359, 41 грн. апелянт просив залишити судове рішення без змін.

Рівненський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ дійшов до висновку про залишення ухвали місцевого суду без змін, апеляційної скарги банку — без задоволення.

Ухвалюючи таке рішення, суд апеляційної інстанції виходив з того, що між сторонами укладений Кредитний договір від 21 липня 2011 року у вигляді підписаної заяви-анкети про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у банку, яка не містить обов’язку відповідачки зі сплати пені та штрафів за несвоєчасність сплати боргу. Банк, безпідставно нараховуючи проценти на заборгованість за тілом кредиту і погашаючи їх за рахунок кредиту, незаконно збільшував суму заборгованості за тілом кредиту та нараховував проценти на проценти та у подвійному розмірі. Відповідно до умов Кредитного договору, стягненню з відповідачки на користь позивача підлягає лише сума непогашеного тіла кредиту в розмірі 10 359, 41 грн. Зрештою, таке рішення й ухвалив місцевий суд, відмовивши позивачеві в задоволенні решти позовних вимог, а Рівненський апеляційний суд залишив його без змін.

Така правова позиція викладена і в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 3 липня 2019 року, в якій зазначено, що Умови та Правила надання банківських послуг, які містяться в матеріалах справи, не визнаються відповідачем та не місять його підпису, не можна розцінювати як частину Кредитного договору, укладеного між сторонами.